Закохуватись у тебе. Це як палити о шостій ранку. Виходити ще заспаною. Босоніж на кухню. Беззахисною перед зимним прочиненим вікном. Перед 9тим поверхом, перед світанком. І знаючи, напевно кожен вигин коридору напам'ять, все ж губитись в темряві і думати про те, що виходити вранці на кухню, за першим димом, це як
навпомацки закохуватись у тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар