змалку не любила дотиків, доторків, тепла людей.
любила звірят, гладити кору дерев, лазити по них, гладити пелюстки, листя квітів.
занурювати пальці в теплий сухий, чи вологий ґрунт
босою ходити надворі чи по підлозі. по дерев*янному ґанку
по бетонних плитах
перескакувати через посудини з дощівкою під час дощу, щоб успішно добігти з кухні в хату мінімально промокнувши.
любила котів, собак, кроликів. особливо - купати тих, що хатні, загортати в рушник і лягати з ними до ліжка, гріти.
зараз так роблю зі щуриком але вона вперта і гріється частіше заховавшись в рукав, аніж під ковдрою.
а повертаючись до дотиків, то
не любила коли хтось спить біля мене, принаймні намагалась не торкатись.
якщо була можливість - спала в окремій кімнаті.
навіть якщо єдиною вільною залишалась та, що на горищі, і було вже по-осінньому зимно.
не любила коли мене обіймають. а люди, особливо родичі, мають звичку тулити до себе абикого. вони жартували про мене "он де панське коріння проявилось" а мені байдуже.
я не любила як і ти (досі не) сідати на ще теплі після когось сидіння в транспорті, полиці в потязі, ліжко, крісло. звідти й звичка сідати на підвіконні, сходах, підлозі.
хоча теплом нелюдським ніколи не нехтувала. тепий дощ. тепле море. тепле хутро пса. тепла трава. теплі рушники, які грілися на ребрах батарей, щоб після купелі в них ховатись. теплі шкарпетки-рукавиці-куртки взимку, нагріті в той же спосіб перед прогулянкою чи перед школою.
я зовсім не любила людського тепла\обіймів\доторків, поки не зрозуміла
(поки мені не дали зрозуміти)
що це може бути приємно.
спершу, віталась за руку - це був поступ, бо все ж до класу 8го віталась з однокласниками виключно добрийдень. офіціозно. дистанційно.
потім - мене навчили обійматись і торкатись ліктями, коли спека, а краплі поту зісковзують з наших тіл, під ритми гітар і ударних, на відкритих ділянках лісу\поля\тіла ландшафту.
потім - мене привчили до ніжності. шкірної
потім - підшкірної.
і знаєте, ну. не скажу скільки, та все ж декілька було. знайте, що поки ми були ближче ніж зараз, я всотувала все тепло, що ви залишали по собі. теплий спальник вранці, рух теплих пальців по щоці, наплічник (якщо мінялись) навушники, просто доторки просто запах, просто тепло. те, що залишилось на мені, у волоссі, на одязі, під шкірою.
я зовсім не любила людського тепла\обіймів\доторків, поки не зрозуміла,
що це може бути приємно.
я не любила, поки не зрозуміла, що це приємно.
